| ||||
|
22 квітня відбувся культурно-просвітницький захід, який організувала та провела українська неприбуткова організація ГО «Жіноча Професійна Ліга» http://www.lpw.org.ua/ у рамках пілотного проекту на тему:«Жіноча ініціатива для людей похилого віку з столиці та малих міст Київського регіону»,який підтриманий Канадським Фондом Місцевих Ініціатив Посольства Канади в Україні і Київською Обласною Радою. Захід включав екскурсію та семінар на тему «Як подолати дефіцит соціального капіталу у старшому віці? Розвиток мережі соціальних контактів та можливостей для спілкування», які пройшли уприміщенні Музею книги та друкарства України, Національний заповідник Києво-Печерська Лавра. Програма екскурсії 11.40-14.50
Серед учасниць екскурсії та семінару були представниці з міст Києва, Броварів, Білої Церкви та Зіньків (Полтавської області), загалом 45 осіб. Звіт з семінару (частина 1 та 2) включає:
Програма семінару 15.00- 16.15 частина перша
Звіт з семінару, частина перша Семінар розпочався з привітання від Олени Олександрівни Лазоренко, Президента Ліги та Луговець Наталії Михайлівна, начальниці відділу соціальної політики, управління з питань соціально-гуманітарної політики виконавчого апарату Київської Обласної Ради. На фото: Олена Лазоренко та Наталя Луговець
Частина перша семінару
Фотографії семінару «Як подолати дефіцит соціального капіталу у старшому віці? Розвиток мережі соціальних контактів та можливостей для спілкування»22.04.2010
Усі фотографії семінару зроблені членом мережі Ліги Жаною Акімовою. Резюме Доповіді «Освітні та дозвільні ініціативи «другої половини життя» Олена Володимирівна Лазоренко, професор, керівник Консультативної групи Ліги Доповідь зосереджена на двох таких питаннях:
Термін "друга половина життя ", тобто вік, який переважно розпочинається після 50р., належить засновнику аналітичної психології Карлу Густаву Юнгу. Доповідач, привертаючи увагу до деяких аспектів існуючої вітчизняної державної ситуації щодо проблем "другої половини життя", зокрема зупиняється на таких процесах як виштовхування цих людей з суспільного життя, на культивації засобами масової інформації неприязненного ставлення до них; на укоріненні культури, сконцентрованої на молодість, яка відмовляється сприймати людей старшого віку; на деяких напрямках соціальної ізоляції та механізмах її впровадження у суспільстві. Щоправда власні труднощі "другої половини життя" формуються і безпосередньо його учасниками. На міркуваннях такого ракурсу концентрується переважна увага. З огляду на це розглядаються проблеми протестної соціальної ізоляції, яку людина вибирає для себе самостійно ( наприклад, як незгода з діями влади або не сприйняття родичів), про непереборний страх перед старістю, який нерідко набуває форми заперечення самого цього біологічного факту і шляхи виходу з такого стану. Доповідач, звертаючись до значної кількості наукових, літературних джерел, приєднує учасників до виявлення "вікової містики". Пропонується ознайомлення з новою парадигмою старіння, яка має своєю метою насамперед зміну точки зору на старість. Серед багатьох чинників цієї парадигми, що були розглянуті, найважливішою їх ознакою є готовність сприймати нові ідеї, бажання вчитися насамперед тим знанням та навичкам, яких не було у минулому, і реальна власна установка на життя.*** Частина друга 16.30-18.00 Програма семінару частини друга.
Короткі повідомлення про результати роботи малих груп під час «світового кафе» по тематикам:
Резюме з обговорення теми «Сталий розвиток та корпоративна соціальна відповідальність(КСВ)» . Модератор - Лариса Корчевна, експерт проекту та член мережі Ліги В кожній групі відбувалася активна дискусія на задану тему. Після знайомства, а кожна жінка називала своє ім’я, було задано питання: «Що таке сталий розвиток, як ви це розумієте». І всі інтуїтивно з життєвим досвідом правильно формулювали визначення. Це вражає, бо така інформація ще не набула широкого розголосу. Далі модератор коротко розповіла, які у світі та країні склалися визначення сталого розвитку та КСВ: Сталий розвиток (англ. sustainamble development) – розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, не ставлячи під сумнів можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. (1987 році в докладі «Наше спільне майбутнє» Міжнародною комісією ООН). Це означає рівновагу між економічною, екологічною та соціальною складовою розвитку суспільства. Стало розвиватися мають країни, окремі організації, колективи та об’єднання. Поняття сталого розвитку тісно пов’язане з термінами заінтересовані сторони та КСВ. При чому корпоративна соціальна відповідальність формулюється як добровільний внесок організації в сталий розвиток суспільства, який пов’язаний напряму з її основною діяльністю та спрямований на задоволення очікувань зацікавлених сторін. В свою чергу зацікавлені сторони організації – це ті особи, на яких суттєво впливають діяльність, продукція та/або послуги організації, і ті, які можуть впливати на здатність організації успішно розвиватися. Свій внесок у просуванні цих знань зробила Жіночі професійна ліга, яка успішно провела декілька проектів на тему КСВ. В групах для прикладу обиралася конкретна організація (магазин, ЖЕК) та виявлялися, які вона має зацікавлені сторони, та які інтереси має кожна сторона. Відмічалося, що дуже важливо знаходити спільні інтереси та йти на певні компроміси. Висновок з одержаних нових знань учасники зробили самі, що нова інформація надасть впевненості у: відстоюванні своєї громадянської позиції; самореалізації та самоусвідомленні своєї ролі у суспільстві; обміні досвідом.*** Фото з обговорення теми КСВ. Резюме з обговорення теми «Програми освіти для дорослих» Модератор: Світлана Куц, експерт проекту та член мережі Ліги Освіта протягом життя – це є скоріше стиль життя для небагатьох сьогодні. У людей старшого віку участь в освітніх та просвітницьких заходах дуже залежить від бажання та мотивації, а не від того, чи є вільний час. Самоосвітою займаються небагато людей, це відбувається переважно у рамках професійної діяльності. У той же час, є певна частина людей, які взагалі не цікавляться додатковою освітою, здебільше це є проявом загальної апатії до життя у старшому віці. Подолати апатію до додаткової освіти можливо завдяки груповій формі навчання або позитивним прикладом інших. Тут є такий шлях – від групового інтересу до індивідуальної зацікавленості. Потрібні лідери, які зможуть організувати освітні або просвітницькі заходи у сучасний спосіб, потрібні фінансові ресурси, приміщення, а у бажаючих передавати свої знання недостачі немає. Також є важливою доступність до сучасних форм комунікації та інформації. Наскільки освіта протягом життя є доступною? Зараз додаткова освіта доступна для тих, хто є освіченим та влаштованим у житті. Потрібні просвітницькі програми для мало забезпечених верств, для тих, кому освіта допоможе змінити життя. З іншого боку є люди, які можуть розпочинати діяти для пошуку ресурсів (Бровари), або можуть бути викладачами на таких курсах (члени мережі Ліги). Стоїть питання про організацію самого процесу (потенціальною Ліга) та його фінансування. Для групи учасниць семінару цікавими виявилися теми – садівництва, вивчення іноземних мов, комп`ютерів та Інтернету, здоровий спосіб життя та правильне харчування. Таким чином, додаткова освіта літних людей допоможе їм подолати самотність, змінити життя і подовжити її активний період. Фото з обговорення теми «Програми освіти для дорослих» Резюме з обговорення теми «Гендерна рівність – ознака цивілізованої держави».Модератор: Валентина Легка, тренер проекту, член Правління Ліги Робота в групах проходила по блоках: обізнаність, декларація, реалізація, висновок. 1. Обізнаність Учасники в дискусіях знайшли порозуміння, щодо поняття "Гендерна рівність", де « Гендерна рівність» передбачає однаковий статус для чоловіків та жінок. Гендерна рівність означає, що чоловіки та жінки мають однакові умови для реалізації своїх людських прав та однаковий потенціал для здійснення свого внеску у національний, політичний, економічний, соціальний та культурний розвиток, а також рівні права на користування результатами цього розвитку. 2. Декларація Учасники в дискусіях відзначили, що рівність прав та можливостей закріплені в Конституцiї України. Стаття 3 Конституцiї закрiплює рiвнiсть чоловiкiв та жiнок в усiх сферах життя, а також у законодавчих актах України, особливо Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" , 2005 р. Наявність рівних прав та можливостей у чоловіків і жінок – це один з найважливіших принципів, що становлять фундамент демократичної держави . 3. Реалізація Учасники підкреслили, що для реалізації задекларованих прав бракує механізмів по реалізації цих прав. Всі учасники погодились, що у жінок України обмежені можливості, щодо реалізації своїх прав і це є дискримінаційним проявом. Адже, дискримiнацiя жiнок має мiсце в економiчнiй, полiтичнiй, культурних сферах нашого життя, та особливо в повсякденному житті. Традицiйнi стереотипи масової свiдомостi суттєво обмежують можливостi кар'єрного росту для жiнок та негативно впливають на їх сiмейнi відносини. Сексизм як дискримінація за статевою ознакою досить чітко виявляється і у ЗМІ, і у мові, що формує і відображає світогляд суспільства 4. Висновок «Гендерна рівнiсть» в Україні потребує комплексного підходу за умови послідовної державної гендерної політики, свідомості та бажання як чоловіків так і самих жiнок - змінити культурний світогляд, що нав’язувано стереотипами на безсвідомому рівні релігією, мовою, історією. Безумовно це дуже важко, але необхідно, якщо ми прагнемо жити у справді демократичній державі. Фото з обговорення теми «Гендерна рівнiсть» На завершення, був проведений модераторами груп бліц-підсумок обговорення. Усі доповіді та резюме дискусій, повідомила Олена О. Лазоренко, будуть доступні у новому розділі веб-сайту Ліги http://www.lpw.org.ua/ «Проект для людей старшого віку»/ Senior People Project. Учасниці семінару щиро дякували організаторам заходу. |
|
|